«Розводять» населення та призначають екс-регіоналів»: яка ситуація на Сході. Тернополянам з перших уст
Автор:
Вадим Єпур
У Тернопіль завітав колишній голова Попаснянського району та керівник військово-цивільної адміністрації Сергій Шакун, який довгий час співпрацював з Тернополем. Після зміни влади його зняли з посади. Яка ситуація зараз на Сході, де поруч триває війна.
Пан Сергій продовжує свою роботу, щоб укріпити культурний і економічний зв’язок Сходу та Заходу та зруйнувати стереотипи у людей, які склалися під час війни та пропаганди країни-агресора.
Ситуація на Сході останнім часом напружена. У першу чергу, через розведення військ. Сергій Шакун вважає, що останнього робити не варто.
Яка ситуація на лінії розведення військ
Сергій Шакун розповідає, що на Сході розводять не війська, а українців.
- Те, що на Сході, по ту сторону ліній розмежувань є бандитські формування – неправда, – каже пан Сергій. – З нами воюють не бандити, а кадрові військовослужбовці Російської Федерації. Якби в 2014-му році в липні Росія не вводила армію, ми могли б закрити кордони і все це швидко закінчилось. Розводять насправді нас – звичайних українців. Наші хлопці, які мали укріплені позиції, були вимушені їх покинути і відійти назад.
Однак, як запевняє пан Сергій, бойовики свої сили відводити не збираються. Більше того, у Попасному та інших містах чути снаряди, які летять в сторону українських позицій.
- Люди, які там живуть, дуже занепокоєні відведенням військ і переживають через це, – розповідає Сергій Шакун. – Якщо раніше місцеві називали українських військових «вояками», то тепер це «наші хлопці» та «захисники». Довіра у людей до українських військових висока.
Пан Сергій переконаний, що здавати позиції не можна. Поки ворог не піде сам або його не вигнати – буде тривати війна.
- Йде активна фаза війни, коли використовують заборонені Мінською угодою снаряди, – каже екс-очільник Попаснянського району. – Лише у січні загинули 14 наших військових. Про яке розведення може йти мова?
Які настрої у місцевих
Більшість тамтешнього населення, за словами співрозмовника, підтримує українську сторону і хоче миру. Те, що місцеві вимагають особливого статусу, а то і взагалі хоче стати частиною Росії, пан Сергій спростовує.
- Наведу приклад для тих, хто вважає, що жителі Сходу підтримують приєднання до Росії, – каже екс-очільник району. – Коли у 2014 році це все тільки починалося, і бойовики захопили обласну адміністрацію, то мені представники «Партії регіонів» надали результати опитувань. Найнижча підтримка Росії була у Станиці Луганській, що майже на кордоні – 23%. Найважча підтримка була у невеликих містах, таких як Сєвєродонецьк, Лисичанськ – 27 – 28%. Населення багатьох сіл переважно спілкується українською, школи українські. Те, що там всі масово хочуть відділитися від України – брехня.
Загалом на підконтрольній Україні території Попаснянського району проживає близько 60 тис. людей. Коли атмосфера там стала спокійнішою – біженці почали повертатися. Однак під контролем бойовиків лишається третина Попаснянського району.
Якщо Росія виведе свої війська, то навести лад у зруйнованих містах можна швидко, каже співрозмовник.
- У 2014 році після звільнення Сєвєродонецька та Лисичанська я був керівником проведення АТО в Сєвродонецьку, – каже Сергій Шакун. – Ми на звільнених територіях прямо біля лінії зіткнень за короткий термін відновили 39 будинків. Загальна площа перекритих дахів – більше 14 тисяч квадратних метрів. Вставили близько 2000 вікон, підняли з руїн школу та клуб. Я організовував людей, щоб міста прибирали, тримали в порядку. Мене за це не всі любили і називали «рабовласником», але місто було чисте.
«Призначають колишніх регіоналів»
Пан Шакун занепокоєний новими кадровими призначеннями на Сході.
- Після того, як влада змінилася – почались нові призначення, – каже пан Сергій. – За роки війни ми намагалися покращувати економіку регіону, відбудовувати зруйновані міста та села, змінювати свідомість наших жителів, а зараз це все просто зупинилося. У Луганській області планували призначати на керівні посади місцевих, які розуміють ситуацію, але призначають людей взагалі з інших регіонів, які нічого не розуміють про економічну обстановку. В адміністрацію заходжу, спілкуюся з цими людьми – ніхто не розуміє, що і як робити. У Сватівському районі взагалі призначили колишнього регіонала. Ми плануємо з хлопцями поїхати до нього та поспілкуватися. У Кремінському районі хотіли поставити сепаратиста, але в інтернеті підняли шум і, на щастя, цього не зробили. Нам зараз трохи спокійніше тільки через те, що там є сильна армія та спецпідрозділи, які зможуть захистити населення і територію.
Як Тернопіль співпрацює зі Сходом
"Спілкування" Тернополя з Луганщиною розпочалося з початком російсько-української війни, розповідає заступник міського голови Леонід Бицюра. Вын ы став ініціатором зустрічі зі східним гостем.
– Коли наші хлопці поїхали на Схід, ми почали цікавитися, які там умови, яка там влада, як реагує населення. Дуже багато речей є стереотипними як для жителів Луганщини так і для нас. Ці стереотипи дуже ефективно використовувала російська пропаганда, щоб розсварити нас. Після мілітарного контакту, почали більше спілкуватися на цивільному рівні. Ми налагоджували контакти з владою, благодійними фондами. Працюємо в сфері освіти та культури, - зауважує він.
Так Тернопіль співпрацює з благодійним фондом «Лелека». До нас та в інші західні міста на відпочинок їдуть діти зі Сходу. Це не тільки дає змогу дітям відпочити, а і руйнує стереотипи, які роками будували російські ЗМІ про західну Україну.
- Багато наших хлопців одружились там і приїхали додому з луганчанками, – розповідає Леонід Бицюра. – Хтось одружується і лишається там. Тому обмін симпатіями та позитивною енергією вже почався. Якби це було раніше, то, звичайно, було б значно краще.
У Попаснянському районі зараз перебувають тернопільські військовослужбовці. Це військовослужбовці Тернопільського зонального відділу військової служби правопорядку та бійці окремої 44-ї артилерійської бригади.
Співпрацю та зближення Сходу та Заходу продовжуватимуть та сподіваються на завершення війни.
0 Коментарі