Війна кардинально змінила життя тисяч українців, змусивши їх залишити звичні професії та взяти до рук зброю. Серед них — боєць 105-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ з позивним «Шмель», який понад чотири десятиліття присвятив бджолярству, а тепер полює на російські дрони-камікадзе.
Історію цього захисника розповіли у пресслужбі 105-ї ОБр ТрО.
Від пасіки до фронту
Позивний «Шмель» Микола отримав не випадково. Бджолярством він займається вже 42 роки, і це його справжня пристрасть. До початку великої війни чоловік розвивав власну пасіку, працював із бджолами та навчав інших цьому ремеслу. Але військова служба для нього не була новинкою. У середині 1990-х років він проходив строкову службу, а у 2015–2016 роках понад рік воював на Донеччині в зоні АТО.
Після демобілізації Микола вирушив на заробітки до Польщі, де працював на сезонних роботах та в харчовій промисловості. Саме там його застало повномасштабне вторгнення Росії. Незважаючи на прохання дружини залишитися в безпеці за кордоном, вже в березні 2022 року чоловік повернувся до України та добровольцем пішов до військкомату.
«Шмель» згадує, як колись біля територіальних центрів комплектування на Тернопільщині стояли величезні черги. Завдяки своєму бойовому досвіду його прийняли без черги, а медичну комісію він пройшов буквально за кілька хвилин. Перші шість місяців він служив у Тернополі, а потім виконував бойові завдання на Сумщині та Харківщині.
Полювання на російські безпілотники
Сьогодні 51-річний захисник служить у мобільній вогневій групі зенітної батареї. Його основне завдання — виявлення та знищення ворожих безпілотників. Микола жартує, що для роботи оператором дронів він уже «трохи застарий», тому бореться з ворогом традиційними засобами протиповітряної оборони. На його рахунку вже два збиті російські дрони типу «Шахед». Перший успішний випадок він пам’ятає особливо добре.
«Тоді так вийшло, що було хмарно. Я стріляв на звук. І ціль зникла з планшета. Тоді ще й висота була більше кілометра, не так просто дістати, тільки зенітка могла», — ділиться спогадами військовий.
Останнім часом мобільним групам все частіше доводиться стикатися з новими безпілотниками типу «Молнія». Як зазначає захисник, їх важче виявити через майже безшумний політ, тому почути їх можна лише за кілька секунд до підльоту.
Мріє повернутися до бджіл після Перемоги
До початку повномасштабної війни Микола мав 15 вуликів, постійних клієнтів і займався виробництвом меду, прополісу та бджолиного пилку. Наразі його господарство частково занепало через війну, але чоловік продовжує консультувати дружину по телефону щодо догляду за пасікою. Після Перемоги він мріє повернутися до мирного життя, родини та улюбленої справи. Вдома на нього чекають дружина, донька та теща.
Найбільше на фронті «Шмель» переживає за своїх рідних, особливо коли дізнається про російські атаки на Тернопіль. Саме заради безпеки сім’ї та майбутнього України він продовжує захищати українське небо, змінюючи пасіку на бойове чергування, а мирне життя — на боротьбу за свободу.
Джерело: 0352.ua
0 Коментарі